Коротка інформація про Маневицький район.

Маневицький район, як адміністративна одиниця створений в січні 1940 року і відновлений в сучасних межах у 1965 році. По території – найбільший в області – 2,2  тис. кв. км, що займає 10,9 % її території. Вигідно розташований на перетині залізничних і автомобільних шляхів державного значення: Київ - Ковель - Варшава та Луцьк – Пінськ – автомобільні, та Київ – Ковель залізничний.

Маневицький край належить до цікавих історичних сторінок Волині. Першу писемну згадку про населені пункти Маневиччини зустрічаємо в «Літописі Руському» за 1100 рік, коли на історичному з’їзді в Увітичах князь Святополк віддає Давиду Ігоровичу містечка Дубно і Чорторийськ. В ХІІ столітті Чорторийськ стає значимим поселенням з могутньою оборонною системою, до якої входив князівський замок, оточений високими дерев’яними земляними валами, а пізніше мурованими стінами з могутніми бійницями. Оточений високими земляними валами та водами Стиру, Чорторийськ був неприступним і довго служив ключем до Волині, а пізніше став родинним гніздом князів Чорторийських.

Історичним поселенням також є село Четвертня – сімейний уділ князів Святополковичів. Прабатько родини Четвертинських, князь Олександр Святополкович, одержавши Четвертню, став зватися Четвертинським. Тут функціонувала одна з небагатьох друкарень Волинської землі, де в 1625 році віддруковано книги «Часослов» і «Псалтир», а Святопреображенський храм є найдавнішою кам’яною будівлею Маневиччини. Бувше містечко Романів, а нині Колки (понад 800 років) також має багату історичну минувшину. Досить цікавою в історичному аспекті є доля таких сіл, як Городок, Троянівка, Кукли, Галузія, Красноволя, Лісове та багатьох інших. Разом з тим сам районний центр Маневичі ще відносно молоде селище, яке в 1992 році зустріло своє перше століття.

Ресурсний потенціал району представлений головним чином лісопродукцією. Площа лісів становить 160 тисяч гектарів, або 66% усієї території. Наявність власної лісосировинної бази дає можливість активно працювати як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Основні види продукції: меблі, паркет, консервні вироби, пиломатеріали та інше.

Об’ємні запаси торфу сприяють стабільній роботі Маневицького торфозаводу та державного підприємства „Волиньторф”. 

Музейна справа в районі.

Розвиток музейної справи є досить важливим, адже національна культурна спадщина відіграє важливу роль у розбудові незалежної Української держави, в цілому, та відродженні духовності та історичної пам’яті громад окремих територій, зокрема. Саме музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини, а музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю.

На території Маневицького району функціонує:

•  - Маневицький краєзнавчий музей
•  - Музейна кімната в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів селища Колки.
•  - В усіх загальноосвітніх школах району обладнані кімнати історії села.

Маневицький краєзнавчий музей відкритий 5 листопада 1967 року. В жовтні 1968 року музею присвоєно звання «народний». Починаючи з 1992 року працює як самостійний державний районний краєзнавчий музей.

Одним з найважливіших напрямків роботи науковців Маневицького краєзнавчого музею є комплектування фондів, основи для вдосконалення експозиції, масова науково-освітня діяльність.

Фондові зібрання музею налічують сьогодні 6,3 тисяч оригінальних пам’яток матеріальної і духовної культури краю, речових і документальних джерел, археології і природи, зразків образотворчого мистецтва, виробів народних умільців. Серед експонатів музею важливе місце приділяється етнографічним матеріалам, які дають можливість простежити особливості традиційно-побутової культури мешканців поліського краю. Знаряддя праці землеробства, тваринництва, вироби різноманітних народних промислів та ремесел, посуд, одяг, – яскраво і образно відтворюють повсякденне життя й заняття жителів Полісся минулих століть.

На базі музею регулярно проводяться наукові конференції з краєзнавчої проблематики, матеріали яких друкуються в наукових збірниках.

Очолює музей Петро Хомич, який двічі провів повну перебудову експозиції музею, постійно організовує виставки, є ініціатором проведення на базі Маневицького краєзнавчого музею та району науково-практичних конференцій від регіональних до міжнародних.

Найбільш сприятливими передумовами для розвитку туризму, та повноцінного відпочинку має бути пізнання природничого, історико-етнографічного та культурного потенціалу Маневиччини. Саме створення на базі Маневицького краєзнавчого музею науково – дослідницького, туристично – екскурсійного центру «Музею Волинського Полісся» має стати родзинкою туристичного продукту – де з перших кроків турист потрапляє у світ Поліських краєвидів, а за бажанням, може спробувати у роботі знаряддя праці: то й же ткацький верстат, той й же міні млин, а також посмакувати запропонований для дегустації продукт який виробляє самогонний апарат, та взяти участь у майстер класах (ткацтво, писанкарство, гончарство, вишивання, бондарство і т.д.), опанувавши поліські ремесла, тобто поринути у атмосферу Полісся.

Музейна колекція експонатів району нині нараховує понад 12 тисяч, але віднедавна до об’єктів культурної спадщини європейського значення ствердно можна віднести пам’ятку підводної археології «Човен – довбанку», яку випадково було виявлено місцевими жителями між 

селами Копилля і Старосілля Маневицького району, в крутому березі річки Стир, на глибині приблизно 4 метри. На дні котловану знаходився човен-довбанка довжиною 12 м. В Україні такі човни називають довбанками тому, що, вони видовбані з цілого стовбура дерева. У Давній Греції подібні судна називали моноксилами, що в приблизному перекладі з грецької означає «єдиний шматок деревини», тому ми дали назву «Поліський моноксил». Перші дослідження після проведення радіо вуглецевого аналізу вказують, що човен був виготовлений в 1350 році.В даний час у Маневицькому краєзнавчому музеї продовжується створення музейної інфраструктури шляхом доповнення стаціонарної експозиції музею експозицією просто неба, з облаштуванням поліського подвір’я (хата, клуня, віз, криниця, тин тощо).

Визначні пам’ятки культурної спадщини.

Завдяки природно-географічному розташуванню на території Маневицького району, ще й понині, збереглися найдавніші реліквії як матеріальної, так і духовної культури українського народу. В районі нараховується 247 об’єктів культурної спадщини національного і місцевого значення. З них: археологічних – 45, історії та монументального мистецтва – 127, архітектури та містобудування – 23. П’ять об’єктів архітектури та містобудування занесені до Державного реєстру - Домініканський костел (1639 р.), нині діючий Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир – село Старий Чорторийськ, Свято-Михайлівський храм (1691 р.) – село Карасин, Свято-Преображенський храм (1600 р.) – село Четвертня, дзвіниця Свято-Преображенського храму села Четвертня, дзвіниця храму Різдва села Троянівка. 

Об’єктом, що заслуговує уваги туристів є Свято-Преображенський храм села Четвертня – найдавніша кам’яна споруда на Маневиччині, пам’ятка архітектури 1600 року. Унікальним явищем є те, що і понині на великі релігійні свята тут ведеться служба з використанням старовинного рукописного Євангелія 1636 року видання, загальною вагою 32 кілограми. Будівництво Свято-Преображенського монастиря (так він тоді називався) розпочалося на місці зруйнованого дерев’яного монастиря, що існував з 1437 року. В архітектурно-конструктивних формах церкви відчутні відлуння традицій архітектури стародавньої Русі й елементи українського бароко. Церква мурована з цегли на вапняному розчині. Товщина стін близько двох метрів. Висота будівлі сягає 20 метрів. Досить цікавим елементом є те, що стеля храму теж змурована із цегли. Завдяки такій архітектурі вдалося досягти високого акустичного ефекту. Цегляно-муровані стіни зберігаються понад 400 років. Секрет міцності муру полягає в тому, що у розчин додавали курячі і гусячі яйця з шкарлупою. Перед вівтарем – іконостас старовинного візантійського типу. У церкві знаходяться старовинні ікони, серед яких ікона, подарована імператрицею Катериною ще в далекому 1793 році.

Ще одним туристичним об’єктом, який заслуговує уваги, є Домініканський костел 1736 -1741 рр., нині діючий чоловічий монастир в селі Старий Чорторийськ. Архітектурний ансамбль монастиря включає в себе Хресто-Воздвиженський собор, Свято-Успенську церкву і капличку стовп XVІІІ століття.

Духовну та архітектурну цінність становить Свято-Михайлівський храм села Карасин. Церква збудована в 1691 році. Дерев’яна, тризрубна, одноповерхова. Дзвіниця прибудована у 1882 році. Храм і дзвіниця збудовані в єдиному стилі. В загальний план входить вівтар з прибудованою паламаркою, центральна частина храму, притвор із дзвіницею. Основною окрасою є неординарний купол. В інтер’єрі церкви дерев’яна – декоративна різьба ХІХ століття.

На території колишнього засекреченого військового містечка, що було одним із місць дислокації ракетних військ Збройних сил, «виріс» Свято-Троїцький жіночий монастир. Він розташований серед лісу, за 7 кілометрів від села Старосілля.

За 7 років напівзруйновані, закинуті й захаращені приміщення стали справжньою святинею. Тепер тут людяно, гамірно, особливо влітку. Адже на базі монастиря розташований табір для дітей - вихованців недільних шкіл.

Природно-заповідний фонд Маневицького району.

У Маневицькому районі нараховується 52 об’єкта природно-заповідного фонду, з них: 1 – заповідник, 7 заповідних територій загальнодержавного значення. Частка площі природно-заповідних територій від площі району становить близько 4,3 %.

Розваги.

Для проведення дозвілля в нас представлена розширена інфраструктура сфери розважальних послуг. Гості краю можуть відвідати:

1.      Районний будинок культури, де щотижня проводиться демонстрування кінофільмів та мультиплікаційних фільмів для дорослих та дітей.
2.      Концертний зал – районний Будинок культури смт.Маневичі, вул.Некрасова, 5 тел.+38(03376)22272,
3.      Концертний зал – Будинок культури смт.Колки, вул.Грушевського, 11 тел.+38(03376)32770.
4.      Конференц-зал. Маневицький краєзнавчий музей.
5.      Мисливські угіддя – „Феміда-Інтер” - Соф’янівське, Черевахівське лісництва, мисливські угіддя Маневицького, Городоцького та Колківського держлісгоспів, угіддя Українського товариства мисливців та рибалок;
6.      Територія для прогулянок верхи – Карасинське лісництво;
7.      Місця для риболовлі: озера району – Тросне, Глибоке, Біле, Віно, річки Стохід, Стир, – ставки для вирощування риби (с.Оконськ, зокрема, форель);
8.      Місця для наметового туризму:

а)     урочище „Білий берег”,

б)    озеро Тросне,

в)     озеро Глибоке

Транспорт і зв’язок.

В райцентрі знаходиться відділення ПАТ «Укртелеком», за адресою, вул. Незалежності, 11, в якому ви можете скористатися послугами телекомунікаційного зв’язку щодня крім вихідних. На території відділення безкоштовно надається послуга інтернет, через відкритий доступ до Wi-Fi.

Також безкоштовний доступ до мережі інтернет надається на території готелю Оскар, та більшості закладів харчування, кафе.

Селище Маневичі має досить вигідне транспортно-географічне положення. Через районний центр проходить одноколійна не електрифікована залізнична лінія Ковель – Сарни Рівненської дирекції Львівської залізниці, тому з селища, використовуючи залізничний транспорт, можна дістатися в населені пункти які дотичні до залізничної дороги напрямку Київ – Львів, через Ковель. Протяжність залізничних ліній у межах району становить 55 км.

Розклад руху пасажирських поїздів по станції «Маневичі»

Перевезення пасажирів в приміському та міжміському сполученнях здійснюються від автостанцій «Маневичі», що розташована в смт. Маневичі на вул.Луцькій, 9 та «Колки» - в смт. Колки, на вулиці Грушевського, 4 

Контактні дані:

Відділ економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва райдержадміністрації

туристично-інформаційний центр

Волинська обл., Маневицький р-н,

смт Маневичі

вул.Незалежності,30

44600

Тел./факс(03376)21 542

Е-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.