Корупція є однією із найнебезпечніших загроз правам людини, демократії, правопорядку, чесності та соціальній справедливості, вона перешкоджає економічному розвиткові та загрожує належному і справедливому функціонуванню країн, має негативні фінансові наслідки для громадян, компаній і держав, а також для міжнародних установ. Антикорупційна кампанія в Україні триває. Свідченням цього є прийнятий Верховною Радою 7 квітня 2011 року Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» №3206-VI.

З 1 липня нинішнього року набрали чинності Закони України “Про засади запобігання і протидії корупції” та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення”. Основними нововведеннями Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” є встановлення відповідальності за корупційні діяння не нормами профільного закону, як було раніше, а відповідно нормами кримінального, кримінально-процесуального кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом внесення змін до цих законів. Також розширено коло суб'єктів відповідальності, на яких розповсюджується відповідальність за корупційні правопорушення, введено відповідальність юридичних осіб за вчинення їх уповноваженими особами та фізичними особами корупційних правопорушень, а також визначено порядок притягнення до відповідальності.

Нагадаємо, що 11 червня 2009 року Верховною Радою України був прийнятий пакет антикорупційних законів. Цей пакет складався з трьох законів: "Про засади запобігання та протидії корупції" , "Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення" .

Зазначені законодавчі акти були визнані такими, що навряд чи спроможні подолати корупцію, та з 5 січня 2011 р. скасовані Законом N 2808-VI від 21.12.2010 р.

Півроку зазначене питання залишалося неврегульованим, та ось нарешті законодавці затвердити новий Закон, направлений на боротьбу з цим, безперечно, негативним явищем, норми якого запрацюють вже з 1 липня цього року.

Розглянемо детальніше деякі його положення.

У Законі чітко окреслено коло суб'єктів відповідальності за корупційні правопорушення, починаючи, як і раніше, з Глави держави, і закінчуючи особами, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків у юридичних особах приватного права Водночас, на відміну від свого попередника (Закону N 1506), новий Закон не визначає суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб.

Серед заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції, хотілося б відмітити наступні:

1) суміщення та сумісництво (новий Закон вже не містить обмеження щодо суміщення особами, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, а також фізичними особами – підприємцями, своєї роботи з іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю);

2) дозволяється отримання дарунка, вартість якого не перевищує 50% мінімальної зарплати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї МЗП, встановленої на 1 січня поточного року;

3) обмеження щодо безпосереднього підпорядкування у зв'язку з виконанням повноважень близьким особам;

4) фінансовий контроль за доходами та витратами посадовців, що реалізовуватиметься шляхом обов'язкового щорічного подання до 1 квітня особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не тільки відомостей про майно, доходи, зобов'язання фінансового характеру, а й про проведені витрати (це положення набере чинності лише з 1 січня 2012 року, форму відповідної Декларації також затверджено зазначеним Законом).

Крім того, Закон акцентує увагу на низці інших заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції, зокрема:

- обмеженнях щодо використання службового становища;

- обмеженнях щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування;

- проведенні спеціальних перевірок щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

- кодексах поведінки посадовців;

- антикорупційній експертизі проектів нормативно-правових актів;

- вимогах щодо прозорості інформації;

- забороні на одержання послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Серед іншого Закон передбачає обов'язком держслужбовця декларувати не тільки свої доходи і витрати (якщо внески по кожній з позицій декларації у звітному році дорівнюють або перевищують 150 000 грн.), але і доходи своїх близьких родичів – дітей, подружжя, батьків, братів і сестер. Посилює відповідальність за отримання хабарів. Хабарі до 85 грн. каратимуться штрафом до 12,7 тис грн., а від 85 до 3339 грн. – до 25,5 тис. грн або обмеженням волі до п'яти років.

Зроблять публічними списки корупціонерів, а їх звільнять з роботи. Згідно ч.2 ст.21 Закону, дані про осіб, яких притягають до відповідальності за корупційне правопорушення, у 3-денний термін з дня вступу відповідного рішення суду у законну силу, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення – заносяться в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, який формує Мін'юст. Особа, щодо якої винесена ухвала про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає усуненню від виконання повноважень на посаді до розгляду справи судом. Особа, відносно якої складений протокол про адміністративне корупційне правопорушення, також може бути усунена від виконання службових обов'язків до закінчення розгляду справи за рішенням безпосереднього керівництва. Якщо суд не угледить складу адмінправопорушення в діях посадової особи, їй виплатять середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Особи, яких притягають до кримінальної або адмінвідповідальності за корупційні правопорушення, підлягають звільненню з посад у 3-денний термін з дня отримання копії відповідного судового рішення, яке набрало чинності. Про це керівник засудженого у 3-денний термін письмово повідомляє суд і спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.

Нормативно-правові акти та рішення, які прийняті у результаті корупційного правопорушення, відмінятимуться уповноваженим органом або посадовою особою. Операція, вчинена в результаті корупційного правопорушення, вважатиметься недійсною.

Уповноваженим державою або органами місцевого самоврядування особам (нардепам, суддям, держслужбовцям, військовослужбовцям, посадовим особи, співробітникам ОВС, кримінально-виконавчої служби, податкових органів і міліції, прокуратури, СБУ, дипломатичної і митної служб, членам ЦВК) заборонено отримувати подарунки і пожертвування від кого б то не було, особливо – від підлеглих, і особливо – за лобіювання інтересів дарувальника. Їм дозволено брати подарунки, які відповідають загальноприйнятим уявленням про гостинність, крім випадків, коли вартість такого подарунка перевищує 50% мінімальної зарплати, встановленої на день дарування, а також коли вартість таких подарунків, отриманих з одного джерела протягом року, перевищує одну мінімальну зарплату, встановлену на 1 січня поточного року (у 2011 р. - 941 грн). Подарунки, отримані у дар державі, АРК, територіальній общині, державним і комунальним установам, є державною або комунальною власністю і передаються органу, установі або організації.

Кошти та майно, отримані у результаті корупційного правопорушення, підлягають конфіскації за рішенням суду у встановленому законом порядку, а кошти, у встановленому судом розмірі вартості незаконно отриманих послуг або пільг, - стягненню на користь держави.

Відповідно до Закону, уповноважені державою або місцевим самоврядуванням особи не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні своїх близьких. Вони зобов'язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому претендують, про “кумів”, які працюють там. Виключення складає безпосереднє підпорядкування у зв'язку з перебуванням близьких на виборній посаді: таким чиновникам забороняється брати участь у роботі колегіальних органів при розгляді питань про призначення на посаду близьких їм осіб і будь-яким іншим способом впливати на ухвалення подібних рішень.