29 червня 2017 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
Влада і громадськість
Регуляторна політика
Прес-центр
  • Відеоінформація
  • ЗМІ про нас
  • Каталог послуг
    Реформи в Україні
  • Запобігання проявам корупції
  • Державний реєстр виборців
  • Відділ статистики інформує
  • Соціальний захист населення
  • Управління юстиції
  • Районний центр зайнятості
  • Оголошення
  • Земельні питання
  • Вивчення громадської думки
  • Надання адміністративних послуг
  • Публічна інформація
  • Децентралізація влади
  • Проведення торгів
  • Державні закупівлі
  • Очищення влади
  • Громадське обговорення
  • Енергоефективність
  • Економічний розвиток
  • Електронне звернення
  • Рік англійської мови
  • Вибори 2016 ОТГ
  • Вакансії державної служби
  • Маневиччина туристична
  • Бюро правової допомоги
  • Відділ ДРАЦС
  • Безвіз
  • АРХІВ НОВИН

    « Червень 2017 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30    

    2 березня 2015 року Президентом України Петром Порошенком підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих  актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі Закон), яким з 1 квітня 2015 року внесено зміни до  порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах, за вислугу років, а також виплати пенсії працюючим пенсіонерам.

             Зокрема, внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка визначає умови призначення пенсій на пільгових умовах за віком. Згідно цих змін, з 1 квітня 2015 року поетапно змінюється вік жінок, необхідний для призначення пенсій на пільгових умовах (за Списком №1 та Списком №2, трактористи – машиністи, доярки, свинарки, робітниці текстильного виробництва, водії міського пасажирського транспорту). Це збільшення відбуватиметься поступово, впродовж 10 років.

             Також поетапно збільшуватиметься на 5 років загальний стаж роботи для призначення таких пенсій на пільгових умовах і для чоловіків і для жінок. Варто зазначити, що тривалість пільгового стажу залишається без змін.

             Крім того, для окремих категорій поетапно на 5 років збільшуються вимоги щодо необхідного стажу вислуги років та загального стажу. Це стосується робітників локомотивних бригад, працівників на  польових геологорозвідувальних роботах, робітників на лісозаготівлях та лісосплаві, працівників освіти та охорони здоров’я та інших.

             Водночас умови призначення пенсій за вислугу років у частині тривалості раніше набутого спеціального стажу залишаються незмінними.

     Наприклад: учитель, лікар, які станом на 1 квітня 2015 року відпрацювали по 25 років, зможуть у будь – який час після звільнення з роботи скористатися своїм правом на призначення пенсії за вислугу років.

    Цей Закон вносить зміни в частині виплати пенсії пенсіонерам, які працюють на  спецпосадах, зокрема, державних службовців, журналістів, посадових осіб органів місцевого самоврядування, прокурорів, суддів, народних депутатів, деяких інших категорій працівників. Передбачено, що тимчасово, з квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, в період роботи на зазначених посадах призначені пенсії не виплачуються.

     Вид пенсії та закон, згідно з яким призначено пенсію, в даному випадку,  не має значення.

     З 1 січня 2016 року пенсія, призначена відповідно до норм «спеціальних» законів, зокрема Закону України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». 

    Зазначена норма не поширюється на інвалідів  I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій, членів сімей загиблих або померлих військовослужбовців, учасників антитерористичної операції.

    В період роботи на інших посадах пенсія призначена за нормами «спеціальних» законів, розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Це складає 1423,50 грн. (949,00грн х 150%).

    Виплата пенсії поновлюється з наступного дня після звільнення з роботи, а порядок виплати змінюється з дня, що настає за днем звільнення з посади.

             Іншим працюючим пенсіонерам в період їх роботи  буде виплачуватися 85% від призначеного розміру пенсії. Це стосується лише пенсіонерів розмір пенсії яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Зазначена норма діятиме до 1 січня 2016 року і не поширюватиметься на пенсіонерів, що працюють і є інвалідами I та II групи, інвалідами війни III групи, учасниками бойових дій, членами сімей загиблих або померлих військовослужбовців, учасниками антитерористичної операції.

             Пенсії, призначені в розмірі, меншому за 1423,5 грн., пенсіонерам, які працюють, будуть виплачуватися  в повному обсязі.

             Якщо документи про звільнення з роботи буде подано після 1 квітня, то виплату пенсії буде здійснено в повному обсязі за весь період, коли пенсіонер уже не працював.

             Якщо пенсіонер не подасть документи про працевлаштування, зокрема й на «спецпосаду», то факт роботи обов’язково буде встановлено пізніше за даними системи персоніфікованого обліку. У цьому разі пенсіонер має повернути надміру виплачену суму пенсії. 

    «Україна серйозно налаштована на проведення реформ, і протягом наступних трьох місяців необхідно продемонструвати дуже чіткі кроки з їх реалізації», — заявив за підсумками засідання Національної ради реформ Заступник Глави Адміністрації Президента, секретар Нацради реформ Дмитро Шимків.

    Нацрада реформ приділила значну увагу законодавчому забезпеченню реформ. Голова Верховної Ради Володимир Гройсман представив проект Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні, який вирішено направити у фракції Верховної Ради для обговорення та затвердження. «Цей план дозволить систематизувати законотворчу роботу та підвищити якість рішень, які приймаються. Цей план може лягти в основу дій міністерств з підготовки законодавчих ініціатив», – сказав Дмитро Шимків.

    Було наголошено на важливості прийняття в цілому законопроекту № 2085 щодо посилення відповідальності власників банків. До 19 березня КМУ планує передати на розгляд Парламенту законопроект «Про державну службу», який отримав підтримку міжнародних експертів. До 11 березня мають бути створені робочі групи щодо конституційної реформи, реформи виборчого законодавства та державних закупівель, на яких наголошує європейська спільнота. «Ці реформи є одними з ключових в процесі імплементації Угоди про асоціацію з ЄС», — зазначив Дмитро Шимків.

    Нацрада підтримала пропозицію щодо співпраці з міжнародними експертами, які запропонували консультативну допомогу щодо напрацювання плану дій та реформування в таких сферах, як лібералізація внутрішніх цін на енергоресурси, реформа субсидії, енергоефективність, інтеграція до європейських газових мереж, вітчизняний видобуток газу, реструктуризація НАК «Нафтогаз України».

    Прем’єр-міністр попросив Президента звернутись до національного регулятора щодо спрощення правил підключення до електричних мереж. Зокрема, ця процедура суттєво впливає на позиціонування України в рейтингу легкості ведення бізнесу Світового банку.

    Окремо обговорювалось питання роботи Антимонопольного комітету. «Проведення реформи антимонопольного законодавства до кінця першого півріччя 2015 року є вимогою МВФ», – зазначив Дмитро Шимків.

    Дмитро Шимків також повідомив, що Президент подав до Верховної Ради законопроект №2299 про звернення та петиції, що передбачає можливість звернень громадян до державних органів влади за допомогою електронної пошти і створення петицій на президентському сайті. «Ми вже розпочали технічну роботу над реалізацією можливості петицій на сайті Президента України», – сказав Д.Шимків.

    Заступник Глави АПУ зазначив, що цей законопроект відповідає рекомендаціям європейської спільноти, він розроблявся за участі експертів і громадянського суспільства, за підтримки ООН та МЗС Данії.

    Крім того, наступним кроком буде реформування електронного цифрового підпису та довірчих послуг. «Це дозволить наблизити українське законодавство до європейського регламенту», – підкреслив Д.Шимків.

    Передбачається також відкриття реєстрів, створення електронної взаємодії між інформаційними ресурсами тощо.

    Президент також поставив завдання пришвидшити запровадження електронних закупівель. Дмитро Шимків нагадав, що 12 лютого розпочалось пілотне використання системи електронних державних закупівель PROZORRO. Сьогодні її використовують Державне управління справами, міністерства юстиції, оборони, економіки, НАЕК «Енергоатом». Вже сьогодні використання цієї системи дозволяє цим відомствам економити від 10 до 25 відсотків державних коштів на допорогових закупівлях.

    Заступник Глави АПУ повідомив, що Президент і Прем’єр поставили завдання протягом місяця перейти до допорогових закупівель у кожному міністерстві або відомстві. Паралельно мають бути підготовлені законопроекти, які дозволять розпочати використання цієї системи для інших видів закупівель.

    Також Нацрада реформ розглянула презентацію Плану імплементації Національного антикорупційного бюро. За цим питанням доповідав депутат Парламенту Грузії, член грузинської експертної групи Innovations Development Foundation Гіоргі Вашадзе. План передбачає покрокові дії з моменту призначення голови Національного антикорупційного бюро. Це дозволить прискорити початок роботи цієї надважливої для реформ структури. Дмитро Шимків переказав слова Глави держави про те, що в Україні ще не було прецеденту подібних проектних підходів, та передав прохання Президента делегувати представників фракцій і груп Парламенту для ознайомлення з результатами роботи групи, щоб створити нормативну та публічну підтримку діяльності Національного антикорупційного бюро.

    Президент поставив завдання до квітня прийняти закон про Державне бюро розслідувань, а також попросив про підтримку депутатів Верховної Ради у цьому процесі.

    Наступне засідання Нацради реформ буде присвячено розгляду питання енергетичної незалежності та реформи НАК «Нафтогаз України».

    Національна рада реформ на засіданні 17 лютого обговорила питання організації та моніторингу процесу реформ, реформування управління державною власністю, співпраці з МВФ, а також низку першочергових законопроектів, повідомив Заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків.

    На брифінгу за результатами засідання Дмитро Шимків поінформував, що Рада затвердила перелік відповідальних за низку пріоритетних реформ. “Відповідальний за реформу – це політичній лідер реформи, профільний міністр або голова відомства. Члени Ради підтримали, що у термін до 20 лютого кожен відповідальний за реформу створить Цільову команду реформ та призначить із своїх заступників керівника цієї команди”, – зазначив Дмитро Шимків. Завданнями Цільової команди реформ стане розробка “пакету”: концепція реформи, план, ключові показники вимірювання її ефективності, тощо.

    З метою ефективного моніторингу процесу реформ створюється спеціальна модель. "Модель є простою і зрозумілою. Вона розроблена за допомогою експертів представництва Європейського Союзу в Україні", – повідомив Дмитро Шимків. В основі моделі набір із 20-30 позицій для моніторингу в розрізі кожної реформи. Прогрес по кожній позиції відслідковуватиметься щоквартально і визначатиметься у вигляді відсотку від 0 до 100. Кожна позиція матиме питому вагу у загальному показнику по реформі. В залежності від прогресу певна реформа позначатиметься кольором за принципом “світлофор” (відповідно зеленим, жовтим, красним).

    Міністр фінансів Наталя Яресько доповіла на засіданні Нацради реформ про досягнення домовленості з Міжнародним валютним фондом за програмою розширеного кредитування EFF. Україна має виконати пакет попередніх заходів, серед яких, зокрема, схвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності пов’язаних з банком осіб)» та внесення змін до Закону про Державний бюджет на 2015 рік. Усі члени Національної ради реформ висловили підтримку щодо прийняття пакету.

    У контексті обговорення реформи управління державними підприємствами було запропоновано розробити законопроект, який би визначав критерії добору кандидатів на управлінські посади на стратегічно важливих для держави підприємствах. "Люди, які багато років банкротували державні підприємства, не створювали робочі місця, працювали лише задля власного збагачення, не мають права працювати на державних підприємствах", – наголосив Міністр економіки України Айварас Абромавичус.

    Айварас Абромавичус зазначив, що нинішній стан переважної більшості державних підприємств незадовільний. Більшість з них збиткові, у них фактично відсутні стандарти корпоративного управління, що призводить до викривленої інформації про реальний стан справ. "Суть реформи в тому, щоб підвищити ефективність цих компаній, побороти корупцію та принести у державний бюджет більше дивідендів", – підкреслив він.

    Говорячи про критерії відбору кандидатів на посади керівників державних підприємств, А.Абромавичус сказав, що вони мають пройти незалежний та прозорий конкурс, а на посади у великих компаніях додатково пройти номінаційний комітет. Такий комітет почне свою роботу вже з наступного понеділка. Інформація про кандидатів, директорів і проведення конкурсів буде відкритою.

    Міністр економічного розвитку позитивно оцінив ухвалення Верховною Радою Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Він також представив план дій щодо дерегуляції господарської діяльності та спрощення регуляторної бази, який включає в себе перелік зі 176 конкретних заходів та механізмів їх реалізації, спрямованих на усунення регуляторних, адміністративних бар'єрів, які перешкоджають ефективному веденню підприємницької діяльності в країні.

    Голова Дорадчої міжнародної ради реформ Михайло Саакашвілі повідомив, що на засіданні Національної ради реформ обговорювалось питання приватизації державних підприємств України. «У вас є підприємства, які називаються державними, але реально вони грабуються конкретними чиновниками, яких призначили на певний час», – зазначив він.

    Також Михайло Саакашвілі вважає популістськими заяви, що не треба платити державним посадовцям високі зарплати, оскільки в Україні складна економічна ситуація. «Люди живуть погано доти, доки держслужбовці у них крадуть», – наголосив він. За його словами, щоб прибрати корупцію та зловживання, необхідно скоротити державний апарат і платити високі зарплати держслужбовцям.

    Дмитро Шимків повідомив, що засідання Національної ради реформ планується проводити раз на два тижні. На наступному засіданні, яке планується на 2 березня, обговорюватимуться реформи системи охорони здоров'я та НАК "Нафтогаз України". На 16 березня запланована презентація Програми енергонезалежності та Програми популяризації України в світі. П’яте засідання, 30 березня, буде стосуватися реформи системи національної безпеки та оборони, а також реформи фінансового сектору.

    1. Загальні положення

    Революція гідності та боротьба за свободу України створили нову українську ідею - ідею гідності, свободи і майбутнього.
    Громадяни України довели і продовжують у надтяжких умовах щоденно доводити, що саме гідність є базовою складовою характеру Українського народу.
    Україна переходить в нову епоху історії і Український народ отримує унікальний шанс побудувати нову Україну.
    Ратифікувавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода), Україна отримала інструмент та дороговказ для своїх перетворень. Виконання вимог цієї Угоди дає можливість Україні в подальшому стати повноцінним членом в Європейському Союзі. Такими вимогами є відповідність Копенгагенським критеріям - параметрам, яким мають відповідати держави - члени Європейського Союзу.
    Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" (далі - Стратегія) визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України.

    2. Мета реалізації Стратегії та вектори руху

    Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі. 
    Задля цього рух уперед здійснюватиметься за такими векторами:
       вектор розвитку - це забезпечення сталого розвитку держави, проведення структурних реформ та, як наслідок, підвищення стандартів життя. Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями. Для цього, передусім, необхідно відновити макроекономічну стабільність, забезпечити стійке зростання економіки екологічно невиснажливим способом, створити сприятливі умови для ведення господарської діяльності та прозору податкову систему;
       вектор безпеки - це забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій і приватної власності. Україна має стати державою, що здатна захистити свої кордони та забезпечити мир не тільки на своїй території, а й у європейському регіоні. Визначальною основою безпеки має також стати забезпечення чесного і неупередженого правосуддя, невідкладне проведення очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Особливу увагу потрібно приділити безпеці життя та здоров'я людини, що неможливо без ефективної медицини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води, безпечних харчових продуктів та промислових товарів; 
      вектор відповідальності - це забезпечення гарантій, що кожен громадянин, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, матиме доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров'я та інших послуг в державному та приватному секторах. Територіальні громади самостійно вирішуватимуть питання місцевого значення, свого добробуту і нестимуть відповідальність за розвиток всієї країни; 
      вектор гордості - це забезпечення взаємної поваги та толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт. Україна повинна зайняти гідне місце серед провідних держав світу, створити належні умови життя і праці для виховання власних талантів, а також залучення найкращих світових спеціалістів різних галузей.

    3. Дорожня карта та першочергові пріоритети реалізації Стратегії

    Стратегія передбачає в рамках названих чотирьох векторів руху реалізацію 62 реформ та програм розвитку держави: 
    1) за вектором розвитку: 
    Дерегуляція та розвиток підприємництва;
    Програма розвитку малого та середнього бізнесу;
    Податкова реформа;
    Реформа захисту економічної конкуренції;
    Реформа корпоративного права;
    Реформа фінансового сектору;
    Реформа ринку капіталу;
    Реформа сфери трудових відносин;
    Реформа транспортної інфраструктури;
    Реформа телекомунікаційної інфраструктури;
    Програма участі в транс'європейських мережах;
    Реформа державної митної справи та інтеграція в митну спільноту Європейського Союзу;
    Реформа монетарної політики;
    Програма розвитку українського експорту;
    Реформа енергетики;
    Програма енергоефективності;
    Реформа сільського господарства та рибальства;
    Земельна реформа;
    Реформа житлово-комунального господарства; Реформа статистики; Програма залучення інвестицій; Реформа дипломатичної служби; Реформа у сфері здійснення державних закупівель; Реформа державного фінансового контролю та бюджетних відносин; Реформа державної служби та оптимізація системи державних органів; Реформа управління державною власністю;

    2) за вектором безпеки:
    Реформа системи національної безпеки та оборони;
    Реформа оборонно-промислового комплексу;
    Судова реформа;
    Оновлення влади та антикорупційна реформа;
    Програма електронного урядування;
    Реформа правоохоронної системи;
    Програма енергонезалежності;
    Реформа захисту інтелектуальної власності;
    Програма збереження навколишнього природного середовища;

    3) за вектором відповідальності:
    Децентралізація та реформа державного управління;
    Реформа регіональної політики;
    Програма національної єдності та підтримки національних меншин; 
    Конституційна реформа; 
    Реформа виборчого законодавства; 
    Реформа системи соціального захисту; 
    Пенсійна реформа; 
    Реформа системи охорони здоров'я;
    Реформа у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів;
    Реформа у сфері захисту прав споживачів; 
    Програма популяризації фізичної культури та спорту; 
    Програма здорового способу життя та довголіття; 
    Реформа освіти; 
    Програма розвитку для дітей та юнацтва;

    4) за вектором гордості:
    Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі; 
    Програма створення бренду "Україна"; 
    Реформа нагородної справи; 
    Програма розвитку інновацій; 
    Розвиток інформаційного суспільства та медіа; 
    Реформа державної політики у сфері науки та досліджень;
    Українська космічна програма; 
    Програма розвитку туризму; 
    Реформа державної політики у сфері культури; 
    Програма розвитку національного кіновиробництва; 
    Програма розвитку національної видавничої справи; 
    Реформа державної політики у сфері спорту; 
    Програма залучення талантів.
    Кількість та зміст названих реформ і програм розвитку держави можуть змінюватись у процесі реалізації.

    Першочерговою є реалізація таких реформ і програм:
    1) Реформа системи національної безпеки та оборони
    Головна мета - підвищення обороноздатності держави, реформування Збройних Сил України та інших військових формувань України відповідно до сучасних вимог та з урахуванням досвіду, набутого у ході антитерористичної операції, а також розвиток оборонно-промислового комплексу для максимального задоволення потреб армії.
    Також слід зосередити увагу на формуванні нових органів управління у сфері забезпечення національної безпеки, зробити акцент на системі управління, контролю, комунікацій, комп'ютерної підтримки, розвідки та інформаційного забезпечення, а також логістики в усьому секторі безпеки. У Збройних Силах України пріоритет має бути наданий повному оновленню структури, починаючи від органів управління і закінчуючи штатними розписами частин та підрозділів, а також оптимізації всіх систем та норм забезпечення, впровадженню нових зразків озброєння та військової техніки, перегляду тактики і стратегії з урахуванням вимог сучасності. Має бути повністю переглянута система розвідки - від розвідувальних комплектів частин до розвідувальних органів Міністерства оборони України.
    Серед головних заходів реалізації реформи системи національної безпеки та оборони мають бути функціональна оптимізація (скорочення дублюючих і зайвих структур), централізація закупівель, оптимізація системи логістичного забезпечення, оновлення доктринальних та концептуальних підходів до забезпечення національної безпеки, створення ефективної державної системи кризового реагування (мережі ситуаційних центрів центральних органів виконавчої влади) за провідної ролі Ради національної безпеки і оборони України, залучення іноземних інвестицій та формування ефективної моделі державно-приватного партнерства, запровадження кластерного принципу ротації кадрів, перегляд кваліфікаційних вимог та забезпечення чіткого дотримання цих вимог і повна переатестація кадрів, водночас вирішальними мають бути не тільки професійні, а й особистісні якості людини;

    2) Оновлення влади та антикорупційна реформа
    Основною метою антикорупційної реформи є суттєве зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.
    Це буде досягнуто завдяки належній реалізації нової Антикорупційної стратегії та успішному впровадженню нових антикорупційних механізмів. Серед них - декларування майнового стану публічних службовців, запобігання та врегулювання конфліктів інтересів, перевірка доброчесності службовців та моніторинг їхнього способу життя. Подолання політичної корупції вимагає докорінної реформи системи політичного фінансування. Важливим є використання новітніх технологій, зокрема для забезпечення державою доступу до інформації у формі "відкритих даних".
    Слід створити ефективну інституційну систему запобігання і протидії корупції:
    Національне антикорупційне бюро України - для виявлення і розслідування корупційних злочинів вищих посадових осіб;
    Національне агентство з питань запобігання корупції - для впровадження інструментів попередження корупції та здійснення контролю за доброчесною поведінкою службовців (правил щодо конфлікту інтересів, декларування майна тощо);

    3) Судова реформа
    Метою судової реформи є реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупередженим судом. Реформа має забезпечити функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейській системі цінностей та стандартів захисту прав людини.
    Реформа проводитиметься у два етапи:
    перший етап - невідкладне оновлення законодавства, спрямоване на відновлення довіри до судової влади в Україні;
    другий етап - системні зміни в законодавстві: прийняття нової Конституції України та на основі відповідних конституційних змін - нових законів, що стосуються судоустрою та судочинства, інших суміжних правових інститутів;

    4) Реформа правоохоронної системи
    Метою державної політики в цій сфері є коригування завдань та функцій правоохоронних органів, упровадження нових засад проходження служби, нових критеріїв оцінки роботи правоохоронців для підвищення рівня захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.
    Слід провести функціональні та організаційні перетворення у системі Міністерства внутрішніх справ України. Необхідно чітко розподілити функції із формування політики, що має здійснюватися Міністерством, та реалізації політики, що має здійснюватися окремим центральним органом виконавчої влади у системі Міністерства внутрішніх справ України - Національною поліцією. Політичне управління та професійне керівництво у сфері правопорядку мають бути чітко розмежовані, як це передбачено Європейським кодексом поліцейської етики.
    Необхідно забезпечити прозору систему конкурсного добору осіб на посади, створити нову систему атестації персоналу органів правопорядку, змінити підходи до підготовки працівників цих органів, що повинно забезпечити зміну їх ставлення до виконання службових обов'язків у напрямі усвідомлення їх як надання оплачуваних державою послуг із забезпечення насамперед безпеки кожної особи, її особистих та майнових прав, суспільних та державних інтересів.
    Потрібно зробити систему забезпечення правопорядку максимально прозорою та дружньою для суспільства. Важливим у цій сфері є проведення ґрунтовної децентралізації та впровадження дієвих механізмів громадського контролю за органами правопорядку. Пріоритетним у роботі таких органів має бути принцип законності - система віддання та виконання наказів повинна стати такою, щоб працівник поліції керувався законом і не виконував явно злочинні накази;

    5) Децентралізація та реформа державного управління
    Метою реформи державного управління є побудова прозорої системи державного управління, створення професійного інституту державної служби, забезпечення її ефективності. Результатом впровадження реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури публічної адміністрації із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (е-урядування), яка здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики.
    Метою політики у сфері децентралізації є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.
    Пріоритетом в управлінні публічними фінансами має стати підвищення прозорості та ефективності їх розподілу та витрачання. Процес здійснення державних закупівель повинен стати максимально прозорим та ураховувати загальні принципи конкуренції. Корупційна складова під час здійснення державних закупівель має бути ліквідована;

    6) Дерегуляція та розвиток підприємництва
    Середньостроковою метою дальших реформ у цій сфері є створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій, спрощення міжнародної торгівлі та підвищення ефективності ринку праці. Необхідно скоротити кількість документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності та видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, скасувати регуляторні акти, які ускладнюють ведення підприємницької діяльності, скоротити кількість органів державного нагляду (контролю), забезпечити надання послуг для громадян та бізнесу в електронному вигляді.
    З метою розширення та спрощення доступу українських товарів на ринки держав - членів Європейського Союзу необхідно привести систему технічного регулювання у відповідність із європейськими вимогами та завершити реформування системи державного контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів.
    Для підтримки інвестиційної активності та захисту прав інвесторів потрібно забезпечити ефективний захист права приватної власності, у тому числі судовими органами, гармонізувати із законодавством Європейського Союзу положення законодавства України щодо захисту прав національних та іноземних інвесторів та кредиторів, захисту економічної конкуренції, запровадити стимулюючі механізми інвестиційної діяльності, виходячи із найкращої світової практики;

    7) Реформа системи охорони здоров'я
    Метою державної політики у цій сфері є кардинальне, системне реформування, спрямоване на створення системи, орієнтованої на пацієнта, здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав. Головними напрямами реформ мають стати підвищення особистої відповідальності громадян за власне здоров'я, забезпечення для них вільного вибору постачальників медичних послуг належної якості, надання для цього адресної допомоги найбільш соціально незахищеним верствам населення, створення бізнес-дружньої обстановки на ринку охорони здоров'я. Орієнтиром у проведенні реформи є програма Європейського Союзу "Європейська стратегія здоров'я - 2020";

    8) Податкова реформа
    Мета реформи - побудова податкової системи, яка є простою, економічно справедливою, з мінімальними затратами часу на розрахунок і сплату податків, створює необхідні умови для сталого розвитку національної економіки, забезпечує достатнє наповнення Державного бюджету України і місцевих бюджетів. Головними напрямами реформи є перехід від наглядово-каральної функції фіскальних органів до обслуговуючої, що допомагає у нарахуванні та проведенні сплати податків, а не має на меті наповнення бюджету за рахунок фінансових санкцій та переплат; зменшення кількості податків, їх розміру та спрощення порядку розрахунку і сплати; впровадження електронних сервісів для платників податків; зменшення податкового навантаження на заробітну плату з метою її детінізації; удосконалення законодавства України, спрямованого на посилення боротьби зі схемами ухиляння від сплати податків як юридичними, так і фізичними особами, зокрема удосконалення адміністрування податку на додану вартість, формування системи податкового контролю залежно від ступеня ризику в діяльності платників податків, забезпечення відкритості доступу до інформації про сплату податків, удосконалення законодавства з питань трансфертного ціноутворення, впровадження контролю за видатками фізичних осіб;

    9) Програма енергонезалежності
    Головне завдання - забезпечення енергетичної безпеки і перехід до енергоефективного та енергоощадного використання та споживання енергоресурсів із впровадженням інноваційних технологій. Основними цілями державної політики у цій сфері є: зниження енергоємності валового внутрішнього продукту (на 20 відсотків до кінця 2020 року) шляхом забезпечення (впровадження) 100 відсотків обов'язкового комерційного обліку споживання енергоресурсів (енергії та палива), переходу до використання енергоефективних технологій та обладнання, зокрема через механізм залучення енерго сервісних компаній, реалізації проектів з використанням альтернативних джерел енергії; забезпечення максимально широкої диверсифікації шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема нафти, природного газу, вугілля, ядерного палива, нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв, запровадження прозорих конкурентних правил розробки та використання родовищ енергоносіїв; лібералізація ринків електричної і теплової енергії, вугілля та газу, перехід на нову модель їх функціонування; інтеграція енергосистеми України з континентальною європейською енергосистемою ENTSO-E; реорганізація публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу; повна реформа системи ціно- та тарифоутворення на енергію та паливо, зокрема перегляд механізму формування балансу енергоресурсів, відмова від перехресного субсидування та державного дотування; залучення іноземних інвестицій в енергетичний сектор України, зокрема до модернізації Єдиної газотранспортної системи України, електрогенеруючих потужностей та електромереж; реформа вугільної галузі та залучення стратегічних інвесторів, приватизація перспективних і ліквідація (консервація) збиткових вугледобувних підприємств; модернізація інфраструктури паливно-енергетичного комплексу;

    10) Програма популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі
    Головна мета - формування довіри до України, спрямування її позиціонування у світі на користь політичним та економічним інтересам нашої держави, а також на зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності.
    Ключове завдання - формування позитивного іміджу України як європейської, демократичної,  конкурентоздатної держави із  сприятливим бізнес-кліматом, зі своїм унікальним місцем у світовому розподілі праці та інтегрованої у глобальні ланцюги створення доданої вартості.
    Програма фокусуватиметься на забезпеченні:
      підсилення інституційної спроможності для здійснення міжнародних стратегічних комунікацій;
      синергії зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування України у світі;
      збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках; присутності у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі;
      комунікації щодо успіху реформ та перетворень, що здійснюються в Україні;
      формування і просування бренд-меседжів про Україну: Україна -країна свободи і гідності; Україна - країна, що реформується, незважаючи на виклики; Україна - хаб для інвестицій; Україна - країна високих технологій та інновацій; Україна - країна, приваблива для туризму; Україна - країна із визначними культурними та історичними традиціями;
      регулярного відкритого діалогу із спільнотою світових лідерів думки, експертів та медіа, які висвітлюють або коментують українську тематику;
      формування сталих ефективних комунікацій з українською діаспорою та використання її потенціалу.

    4. Стратегічні індикатори реалізації Стратегії

    Реалізація Стратегії передбачає досягнення 25 ключових показників, що оцінюють хід виконання реформ та програм:
    1) у рейтингу Світового банку "Doing Business" Україна посяде місце серед перших 30 позицій;
    2) кредитний рейтинг України - Рейтинг за зобов'язаннями в іноземній валюті за шкалою рейтингового агентства Standard and poors - становитиме не нижче інвестиційної категорії "ВВВ";
    3) за глобальним індексом конкурентоспроможності, який розраховує Всесвітній Економічний Форум (WEF), Україна увійде до 40 кращих держав світу;
    4) валовий внутрішній продукт (за паритетом купівельної спроможності) у розрахунку на одну особу, який розраховує Світовий банк, підвищиться до 16 000 доларів США;
    5) чисті надходження прямих іноземних інвестицій за період 2015 -2020 років за даними Світового банку складуть понад 40 млрд доларів США;
    6) максимальне відношення дефіциту державного бюджету до валового внутрішнього продукту за розрахунками Міжнародного валютного фонду не перевищуватиме 3 відсотки;
    7) максимальне відношення загального обсягу державного боргу та гарантованого  державою  боргу до валового внутрішнього продукту за розрахунками    Міжнародного    валютного    фонду    не    перевищуватиме 60 відсотків (відповідно до Маастрихтських критеріїв конвергенції);
    8) енергоємність валового внутрішнього продукту складе 0,2 тонни нафтового еквівалента на 1000 доларів США валового внутрішнього продукту за даними Міжнародного енергетичного агентства;
    9) витрати на національну безпеку і оборону становитимуть не менше З відсотків від валового внутрішнього продукту;
    10) чисельність професійних військових на 1000 населення збільшиться із 2,8 до 5,6 осіб за розрахунками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру;
    11) за індексом сприйняття корупції, який розраховує Тransparency International, Україна увійде до 50 кращих держав світу;
    12) за результатами опитуваня рівень довіри експертного середовища (адвокати, юристи) до суду становитиме 70 відсотків;
    13) за результатами загальнонаціонального опитування рівень довіри громадян до органів правопорядку становитиме 70 відсотків;
    14) оновлення кадрового складу державних службовців у правоохоронних органах, судах, інших державних органах на 70 відсотків;
    15) ліміт частки одного постачальника в загальному обсязі закупівель будь-якого з енергоресурсів складатиме не більше 30 відсотків;
    16) середня тривалість життя людини за розрахунками Світового банку підвищиться на 3 роки;
    17) питома вага місцевих бюджетів становитиме не менше 65 відсотків у зведеному бюджеті держави;
    18) частка проникнення широкосмугового Інтернету за даними Світового банку складатиме 25 абонентів на 100 осіб;
    19) 75 відсотків випускників загальноосвітніх навчальних закладів володітимуть щонайменше двома іноземними мовами, що підтверджуватиметься міжнародними сертифікатами;
    20) Україна візьме участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA та увійде до 50 кращих держав - учасниць такого дослідження;
    21) Україна разом із Світовим банком розробить показник добробуту громадян, визначиться з його цільовим значенням та проводитиме моніторинг змін такого показника;
    22) за результатами загальнонаціонального опитування 90 відсотків громадя України відчуватимуть гордість за свою державу;
    23) під час участі у XXXII літніх Олімпійських іграх Україна завоює щонайменше 35 медалей;
    24) за глобальним індексом конкурентоспроможності у боротьбі за таланти, який розраховує одна з провідних світових бізнес-шкіл INSEAD), Україна увійде до 30 кращих держав світу;
    25) 20 фільмів українського виробництва вийдуть у широкий прокат у 2020 році.

    5. Засоби реалізації Стратегії (суспільний договір)

    Головною передумовою реалізації Стратегії є суспільний договір між владою, бізнесом та громадянським суспільством, де кожна сторона має свою зону відповідальності.
    Відповідальність влади - провести реформи, забезпечити баланc інтересів між громадянським суспільством, державою і бізнесом, просто прозоро та якісно працювати за новими підходами, гарантувати дотримання прав людини.
    Відповідальність бізнесу - підтримувати та розвивати державу, бізнес-середовище та громадянське суспільство, сумлінно сплачувати податки, здійснювати ефективні інвестування в економіку держави, дотримуватися принципів чесної праці та конкуренції.
    Відповідальність громадянського суспільства - контролювати владу, жити відповідно до принципів гідності та неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

    6. Нормативно-правове, організаційне забезпечення реалізації Стратегії

    Нормативно-правове та організаційне забезпечення реалізації Стратегії має здійснюватися шляхом розроблення та прийняття в установленому порядку відповідних нормативно-правових актів, щорічних планів дій реалізації цієї Стратегії, моніторингу стану їх виконання.

    Державне агентство земельних ресурсів України затвердило план заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди у сфері земельних відносин.

    Заходи спрямовані на створення сприятливого для інвестицій середовища, удосконалення орендних відносин та ефективного розпорядження землями державної та комунальної форми власності. У плані окреслено першочергові заходи щодо реформування сфери земельних відносин та забезпечення сталого розвитку сільських територій.

    Так, з метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування фахівцями Держземагентства вже розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з розпорядження земельними ділянками і здійснення контролю за використанням та охороною земель».

    Даним проектом пропонується на законодавчому рівні визначити органи місцевого самоврядування розпорядниками земель державної та комунальної власності (крім земель дна територіального моря та земельних ділянок, на яких розташовано об’єкти, які підлягають приватизації). При цьому, надання земельних ділянок особливо цінних земель здійснюватиметься за погодженням з Кабінетом Міністрів України (на сьогодні – з Верховною Радою України). Крім того, пропонується закріпити норми щодо можливості розроблення документації із землеустрою без дозволу розпорядників земель у разі розміщення на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна. Водночас, законопроектом передбачено запровадження ефективного державного нагляду і контролю за використанням та охороною земель та надання таких повноважень центральному органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

    Планом передбачена також низка заходів щодо ефективного формування бази даних Державного земельного кадастру.

    Зокрема, фахівцями Держземагентства розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр», мета якого забезпечення вільного доступу у мережі  Інтернет до інформації про земельні ділянки, у тому числі про землевласників та землекористувачів. Проектом пропонується встановити норму щодо оприлюднення відомостей про суб’єктів права власності та інших речових прав.

    Для удосконалення орендних відносин, забезпечення монетизації орендних платежів, запровадження ефективних регуляторних механізмів оренди земель фахівцями земельного відомства розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку орендних відносин на землю». Проектом Закону пропонується встановити мінімальний термін оренди земель сільськогосподарського призначення – 7 років. Право оренди земельної ділянки можна буде продати, подарувати, поміняти. За систематичну невиплату орендної плати орендодавець зможе розірвати договір в односторонньому порядку.

    Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», зареєстрованим у Верховній Раді України 22.12.2014 за № 1580, планується врегулювати питання модернізації орендних платежів. Зокрема проектом пропонується внести зміни до статті 22 Закону України «Про оренду землі» та визначити, що орендна плата за землі приватної власності справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки по орендній платі за землю можуть здійснюватися у натуральній формі, в такому випадку розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами.

    Загалом пропонується низка заходів на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Коаліційної угоди з питань організації діяльності Держземагентства, у сфері місцевого самоврядування та у сфері земельних відносин.

    Головне управління Держземагентства у Волинській області інформує, що упродовж  січня-лютого 2015 спеціалістами установи було зареєстровано 115 документацій для проведення державної землевпорядної експертизи, в тому числі 95 об’єктів обов’язкової державної експертизи, 20 - добровільної державної експертизи. З них оцінено позитивно 72, повернуто на доопрацювання 9,  в роботі  перебуває 34 об’єкти.

    Для порівняння, за аналогічний період 2014-го було зареєстровано 101 документацію для проведення державної землевпорядної експертизи (31об’єкт обов’язкової державної експертизи, 70 добровільної державної експертизи).   З них було оцінено позитивно 28, повернуто на доопрацювання 9, з рештою документів (64) продовжували роботу фахівці Головного управління.

    Структура ж документації, поданої на експертизу до Головного управління Держземагентства в області за перші два місяці поточного року наступна: 19 проектів  відведення земельних ділянок фізичним та юридичним особам; 2 звіти  з експертної оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності; 87 технічних документацій з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що намічена для передачі в оренду; 2 схеми землеустрою і техніко-економічне обґрунтування використання та охорони земель; 2 проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж  адміністративно-територіальних утворень  (населених пунктів); 2 проекти землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж прибережних захисних  смуг водних об’єктів; 1 технічна документація щодо інвентаризації земель та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)  в межах населених пунктів.

    З початку 2015 року територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів України та органи місцевого самоврядування активізували роботу щодо забезпечення військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції, та родичів загиблих воїнів земельними ділянками. За два місяці учасникам АТО надано дозволи на розроблення землевпорядної документації щодо відведення 6209 земельних ділянок. Це становить понад 68% від кількості земельних ділянок, дозволи на розроблення документації щодо яких було надано у 2014 року. Зокрема, протягом червня-грудня минулого року було дано дозволи на розроблення землевпорядної документації щодо відведення 9104 земельних ділянок.

    Загалом органи влади вже задовольнили 77,8% заяв, які надійшли протягом 2014 року та січня 2015 року.

    На сьогодні учасникам АТО та членам їх родин надано дозволи на розроблення землевпорядної документації щодо відведення 15313 земельних ділянок загальною площею 8725,3 гектара. Масштабна робота щодо забезпечення земельними ділянками цієї категорії громадян продовжується.

    Лідерами з надання дозволів на розроблення проектів землеустрою учасникам АТО залишаються Київська, Львівська та Вінницька області.

    Найбільше дозволів на отримання земельних ділянок надано територіальними органами Держземагентства України. Зокрема, 7722 дозволи надано на розроблення проектів землеустрою щодо відведення 1168,1 га земель для ведення садівництва. Ще 4214 дозволів на земельні ділянки площею 7152,27 га надано для ведення особистого селянського господарства, 12 дозволів стосовно 1,16 га земель надано для ведення індивідуального дачного будівництва.

    Органами місцевого самоврядування для забезпечення потреб військовослужбовців у земельних ділянках надано 3365 дозволів на розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок площею 403,77 гектара для будівництва та обслуговування житлового будинку.

     

    Довідково:

    Відповідно до вимог частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

    З процедурою передачі земельних ділянок державної або комунальної власності у власність та відповідною покроковою схемою можна ознайомитися у розділі веб-сайту Держземагентства України “Громадська приймальня” – “Запитання-відповіді” – “Інформація та роз'яснення щодо землеустрою та охорони земель”.

    Держземагентство України оновило дані Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів України та графічну частину довідника. Показники зафіксовано станом на 1 січня 2015 року за підсумками систематизації та упорядкування даних 2014 року щодо повторної грошової оцінки земель в населених пунктах України.

    Електронна версія довідника розміщується на офіційному веб-сайті Держземагентства України (http://land.gov.ua) в розділі “Грошова оцінка земель” – “Оцінка земель населених пунктів”.

    Нормативна грошова оцінка земель є важливим економічним чинником для розвитку регіонів. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної  плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих  спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

    В Україні у 2013 році було повністю завершено роботи з проведення первинної нормативної грошової оцінки земель усіх населених пунктів. Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів передбачено статтею 18 цього ж Закону (повторна нормативна грошова оцінка) – не рідше ніж один раз на 5-7 років.

    Довідник показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів оновлюється щоквартально, по мірі здійснення відповідних робіт.

    Державне агентство земельних ресурсів України винесло на громадське обговорення проект постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Типового договору оренди землі”.

    Запропоновані зміни спрямовані на приведення типової форми договору оренди землі у відповідність до положень законів України “Про Державний земельний кадастр”, “Про оренду землі”, “Про оцінку земель” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

    До Типового договору оренди землі пропонується внести зміни, зокрема до пунктів 20 і 43, для врегулювання питань щодо державної реєстрації права оренди землі та моменту набрання чинності договором оренди землі.

    Так, згідно з запропонованою редакцією пункту 20 передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації права оренди земельної ділянки за актом її приймання-передачі.

    У пункті 43 зазначеного Договору пропонується прописати, що договір оренди землі набирає чинності з моменту його підписання сторонами (раніше – після його державної реєстрації). Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

    З проектом постанови Кабінету Міністрів України, пояснювальною запискою до нього та порівняльною таблицею можна ознайомитися у розділі веб-сайту Держземагентства України “Земельне законодавство” – “Законотворча діяльність”.

    Пропозиції від фізичних, юридичних осіб та їх об’єднань приймаються до 28 лютого 2015 року на поштову адресу Держземагентства України (вул. Народного ополчення, 3, м. Київ, 03680), або за електронною адресою:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.. Коментар чи зауваження можна також залишити на веб-сайті Держземагентства України у розділі “Зв’язки з громадськістю”.

      Довідково:

    На сьогодні, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220, Типовий договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації та внесення відомостей про нього до Державного реєстру земель.

    Разом з тим, законодавством більше не передбачено державної реєстрації договорів оренди землі, натомість реєстрації підлягає право оренди земельної ділянки.

    Дані зміни відбулися, зокрема, унаслідок набрання з 1 січня 2013 року чинності законами України “Про Державний земельний кадастр” та “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” у частині реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень. Так, з 1 січня 2013 року припинилися повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою і договорів оренди землі.

    Натомість, відповідно до статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право оренди земельної ділянки.

    Сторінка 1 із 8
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Маневицька районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Маневицькій райдержадміністрації.
    Адреса: 44600, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30; Тел. 21471 , факс: 21787; E-mail: post@manаdm.gov.ua
    © 2014 manadmin.gov.ua