27 квітня 2017 ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
Відомості про район
Нормативно-правова база
Влада і громадськість
Регуляторна політика
Прес-центр
  • Відеоінформація
  • ЗМІ про нас
  • Каталог послуг
    Реформи в Україні
  • Запобігання проявам корупції
  • Державний реєстр виборців
  • Відділ статистики інформує
  • Соціальний захист населення
  • Управління юстиції
  • Районний центр зайнятості
  • Оголошення
  • Земельні питання
  • Вивчення громадської думки
  • Надання адміністративних послуг
  • Публічна інформація
  • Децентралізація влади
  • Проведення торгів
  • Державні закупівлі
  • Очищення влади
  • Громадське обговорення
  • Енергоефективність
  • Економічний розвиток
  • Електронне звернення
  • Рік англійської мови
  • Вибори 2016 ОТГ
  • Вакансії державної служби
  • Маневиччина туристична
  • Бюро правової допомоги
  • Відділ ДРАЦС
  • АРХІВ НОВИН

    « Квітень 2017 »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
              1 2
    3 4 5 6 7 8 9
    10 11 12 13 14 15 16
    17 18 19 20 21 22 23
    24 25 26 27 28 29 30
    Головна>Відомості про район >Історична довідка
    Середа, 30 травня 2012 08:18

    Історична довідка


    Маневиччина – це край споконвічних лісів та озер. В районі налічується 50 природно-заповідних територій і об’єктів. Серед них, на порівняно невеликій території, срібними дзеркалами виблискують в обрамленні лісів і лук, водні плеса Черемського природного заповідника. Багаті тутешні озера рибою, а навколишні бори – звіриною, ягодами і грибами. 
    Перлиною нашого краю і чудом природи називають незамерзаючі джерела в селі Оконськ. Щодня милуються красою і смакують джерельну воду сотні відвідувачів, адже вона на відміну від очищеної, має „живу структуру”, й за інформацією дослідників, дає енергію для відновлення клітин, тоді як так звана „мертва вода” лиш живить старіючи клітини. І можна лише поспівчувати тим, хто ніколи не слухав у задумі, кришталевий передзвін Оконських джерел і не пив з них чистої солодкої води. Про „Поліське диво” ходять чимало легенд, оповідей. 
    Збереглася в народі оповідь про те, як тут зупинялися, відпочивали і пили прозору смачну Оконську воду Богдан Хмельницький, Северин Наливайко і багато визначних особистостей. Нині тут знаходиться форельне господарство, адже джерела дають життя форелі, а царська риба може існувати лише в чистій проточній воді. 
    Маневицький район – найбільший в області за територією. Єдиний в Україні, де діють три державні і один міжгосподарський лісгоспи та державне лісомисливське господарство. У нас працює 8 промислових підприємств. Далеко за межами району відома продукція Маневицького торфобрикетного заводу та заводу „Сойне”, держлісгоспів. Промисловість району посідає значне місце у загальнообласному виробництві брикетів, заготівлі деревини, випуску пиломатеріалів і меблів, столярних виробів, заготівлі і переробці дарів лісу, вилову риби. 
    Наш Поліський край – один з древніх прекрасних куточків Волині. Перша писемна згадка про населенні пункти Маневиччини є в „Літописі Руському” за 1100 р., коли за постановою князів в Увітичах князю Давиду Ігоровичу Святополк віддає міста Дубно і наш Чорторийськ. В ХІІ столітті Чорторийськ був значним поселенням. Він мав могутню систему, в яку входив і князівський замок, з високими оборонними земляними валами (деревяними), а пізніше мурованими стінами та великими бійницями. Оточений водами Стиру, Чорторийськ був неприступним і служив „ключем до Волині”. Свідком історії є пам’ятник архітектури – Домініканський костел споруджений в 1741 році в стилі Барокко. На даний час архітектурний ансамбль монастиря включає в себе Хресто - Воздвиженський собор, Свято – Успенську церкву і капличку стовп 18 століття. 
    Найдавнішим поселенням також є село Четвертня – сімейне наслідство князів Святополків, які отримали ще й назву Четвертинських. Глибоко релігійні православні князі Четвертинські багато зробили для духовного розвитку краю – заклали і вибудували Свято-Преображенський монастир. Нині пам’ятник архітектури Преображенська церква побудована на початку 17 століття в 1604 році. 27 липня 1625 року тут було видруковано книги „Часослов” і „Псалтир”. 
    Жителі Маневич шанують і люблять своє рідне селище Маневичі. Відносно молоде столітнє поселення, яке засноване в кінці ХІХ на початку ХХ століття. На території де зараз стоять будинки, ріс розкішний дрімучий ліс. В південно – східній околиці знаходилась незначна площа трясовини, за нею невеличке озеро. Загалом це була малопридатна для сільськогосподарсь- ких робіт місцевість. 
    У зв’язку з проектом побудови залізниці з м. Сарни до м. Ковеля, в квітні 1899р. за 9км. від села Маневичі (нині Прилісне) стали викорчовувати давній ліс і розпочали будівництво залізничної станції та невеликого поселення для її обслуги. В адміністративному відношенні поселення відносилось до села Маневичі і носило однакову з ним назву. 10 березня 1902р. через Маневичі був відкритий рух поїздів. В 1906 р. на станції проживало 127 мешканців і було 16 будинків, працювали тартак і цегельня. Будівництво різних складів, бараків та інших господарських приміщень тривало майже до самого початку Першої світової війни. В 1914 р. відкривається поштове-телеграфне відділення. В 1930 р. з села Городок переведено гмінне управління, діють пошта, телеграф, лікарня, школа, побутові заклади, парафіяльний костел Преображення Господнього. 
    Доля Маневич кардинально змінилася з початком Другої світової війни і включенням Західної Волині в склад УРСР. 17 січня 1940 р. Маневичі стають районним центром новоствореної Волинської області. 
    Зміни в житті містечка йдуть одне за одним: створюється на базі колишніх надлісництв лісгосп, згодом рибгосп, промкомбінат, побудований маслозавод, відновлено старі підприємства. 
    Під час війни зруйновано паркетну фабрику, лісгосп та інші підприємства, понад 260 житлових будинків. У 1944 році залишилося 400 жителів. У боях за визволення Маневич і району смертю героїв загинуло 572 воїни. Багато з них поховано на братському кладовищі селища. Полісяни свято шанують пам’ять про тих, хто віддав своє життя за визволення Полісся від фашистів. При в’їзді в Маневичі споруджено меморіальний комплекс землякам, радянським воїнам, партизанам і підпільникам, загиблим під час Великої Вітчизняної війни із встановленням погрудь воїнів-героїв Радянського Союзу Наматжана Хакімова і Віктора Єршова, які полягли 28 січня 1944 року, під час визволення району на висоті 193м біля с.Старий Чорторийськ. 
    В 1950-х роках активно розбудовується, зявляються нові будинки, підприємства. З 4 січня 1965 року Маневичі – районний центр в сучасних межах. 
    Минають роки, десятиліття, з кожним днем змінюються Маневичі, бо міста і невеликі поселення, як і люди, мають свої долі. Торкнутись цієї долі – то і радість, і душевна піднесеність, і синівський обов’язок кожного, хто хоче пізнати немеркнучі сторінки літопису рідного краю. 
    Західне Полісся – наша рідна Маневиччина займає особливе місце в історії слов’янського світу. Слід сказати, що історія нашого краю надзвичайно багатогранна, села Чорторийськ, Четвертня, Колки – колишні древні містечка, завжди відігравали помітну роль в економічному і суспільному житті регіону. В часи середньовіччя, тут проходили торгові шляхи по Стиру з Волині, аж до теперішньої Білорусії, розвивалися різноманітні ремесла. Містечка пам’ятають часи княжої доби Київської Русі, литовського князівства, панування Речі Посполитої, царсько-російську колонізацію, австро-угорське панування, польську та німецьку окупації, комуністично-радянську владу і становлення незалежності України, які залишили свої сліди і пам’ятки на території району. Залізно-дорожній вокзалМаневиччина має великий історико – культурний потенціал. Загальна кількість пам’яток історії, археології, архітектури, монументального мистецтва, природно – заповідних об’єктів нараховує 227 об’єктів. В нас є перспективи розвитку сільського зеленого туризму, а створення на базі Маневицького краєзнавчого музею науково – дослідницького центру „Музею Волинського Полісся”, має стати основною базою розвитку туристичної галузі на Маневиччинні. 
    Ніжна й велична у красі своїй наша Поліська земля, яка приваблює кожного неповторною красою своєї чарівної природи, унікальними пам’ятками старовини, щедрою гостинністю полісян. Полісся широко відкриває свої двері перед усіма, хто бажає пізнати його історію, заглибитись у її давні витоки, доторкнутися до величних святинь минувшини й чутливих струн сьогодення.

    Переглядів 3135 Останнє редагування Середа, 30 липня 2014 16:18
    Розробка: Відділ інформаційних технологій
    апарату Волинської облдержадміністрації
    Інформаційне наповнення:
    Маневицька районна державна адміністрація
    Усі права на матеріали, розміщені на цьому сайті, належать Маневицькій райдержадміністрації.
    Адреса: 44600, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30; Тел. 21471 , факс: 21787; E-mail: post@manаdm.gov.ua
    © 2014 manadmin.gov.ua