Питання про запровадження в Україні ринку земель сільськогосподарського призначення є предметом політичних дискусій упродовж останніх років. З метою унеможливлення концентрації земель у власності українських монополістів, а також іноземних юридичних і фізичних осіб на ринок земель сільськогосподарського призначення було накладено заборону (мораторій). Однак Україна є державою, яка розбудовує ринкову економіку, важливою складовою якої є повноцінний ринок земель, під яким розуміється обіг земельних ділянок для забезпечення вільного руху капіталу.
Вагомим кроком на шляху визначення організаційно-правового механізму запровадження регульованого ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення має стати прийняття низки нормативно-правових актів, основне завдання яких полягатиме у встановленні прозорих та зрозумілих правил, пов’язаних з відчуження земельних ділянок або прав на них.
Першим етапом переходу до повноцінного та прозорого ринку земель є прийняття 7 липня 2011 року Верховною Радою України Закону «Про Державний земельний кадастр», який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, основною метою якого є інформаційне забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб при регулюванні земельних відносин.
Наступним етапом є внесення Кабінетом міністрів України 17 липня 2011 року на розгляд Верховної ради проект закону про ринок земель. Метою законопроекту про ринок земель є правове врегулювання питань, пов’язаних з організацією і функціонуванням ринку земель в Україні. У ньому визначаються правові та економічні засади організації і функціонування ринку земель, а також порядок проведення земельних торгів.
Зокрема, у цьому документі визначено наступні важливі моменти. Набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть лише громадяни України, фермерські господарства, держава та органи місцевого самоврядування (стаття 10). Тобто іноземні особи купувати ці землі не зможуть, вони мають право тільки їх орендувати.
Встановлена гранична максимальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у приватній власності однієї особи (стаття 15). Перевищення цієї площі можливе тільки у разі успадкування земельних ділянок або дарування членам сім’ї фізичної особи, яка здійснює відчуження земельної ділянки (стаття 48).
Якщо земельні ділянки сільськогосподарського призначення перейшли у власність банківських та інших кредитних установ через погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, то протягом шести місяців ці землі повинні бути відчужені шляхом продажу на прилюдних торгах (стаття 17). Тобто концентрація земель сільськогосподарського призначення у власності банків не відбуватиметься.
Законопроектом визначено, що переважне право на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у приватній власності, мають: держава, органи місцевого самоврядування, орендар чи власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення (стаття 19).
Для недопущення спекуляцій при обігу земель внесено доповнення у Декреті Кабінету Міністрів України «Про державне мито» про те, що за відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) протягом п’яти років з дня укладення договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача, справляється мито у розмірах: у разі відчуження у перший рік – 100 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у другий рік – 90 %; у третій рік – 80 %; у четвертий рік – 70 %; у п’ятий рік – 60 %.
Однак не зважаючи на те, що з 1 січня 2012 року буде знято мораторій на ринок земель сільськогосподарського призначення, власнику земельної части (паю) слід пам’ятати, що йому не обов’язково продавати свою землю і ніхто не може заставити його це зробити. Він може здавати в оренду свій пай і отримувати орендну плату не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, встановленої відповідно до законодавства. Із розвитком ринку земель ціна на землю буде підвищуватись, а орендна плати збільшуватись. Отже, ринок земель сільськогосподарського призначення в Україні повинен стартувати і механізмом запровадження регульованого ринкового обороту земель має стати Закон України «Про ринок земель».
Начальник управління Держкомзему
у Горохівському районі О.Ю.Юзвик
