Під час війни не всі українці мають змоги виходити на роботу з різних причин – хтось виїхав до іншого міста, країни, хтось пішов в тероборону чи ЗСУ.

Центр протидії дезінформації при РНБО спільно з Асоціацією ЮрФем роз'яснили найбільш актуальні питання щодо роботи в умовах воєнного стану, які цікавлять українців.

Війна, згідно з трудовим законодавством – не підстава для звільнення.

Якщо працівники не виходять на зв’язок або місце перебування, роботодавець це може класифікувати за трьома причинами:

«НЗ» – неявка з нез’ясованих причин,

«ІВ» – інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами,

«І» – інші причини неявки.

Державна служба України з питань праці наполегливо рекомендує не звільняти працівників за неявку на роботу в умовах воєнного стану.

Експерти наголошують, що поки відомо лише про рекомендацію, але за її порушення санкцій не передбачається. Втім, окремі випадки можуть оскаржуватися в суді.

Як оформити відсутність на роботі?

Якщо працівник своєчасно повідомив про місце перебування, роботодавець може запропонувати наступні дії:

• взяти одну із відпусток, передбачених законодавством;
• оформити дистанційну роботу;
• також роботодавець може запропонувати вам дистанційну або надомну роботу чи гнучкий режим робочого часу;
• у випадку, якщо працівник чи працівниця підлягає мобілізації, то Закон гарантує збереження робочого місця та середнього заробітку.

Дистанційна та надомна робота. У чому різниця?

Дистанційна робота – форма організації праці, коли людина працює поза офісом з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. За таких умов працівник може самостійно визначати робоче місце. 

При цьому співробітник сам несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.

Надомна робота – форма організації праці, за якої роботу виконує працівник за місцем його проживання або в інших приміщеннях, де буде наявний доступ до всього для виконання роботи.

Що таке гнучкий режим робочого часу?

За такої форми організації праці допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж зазначений у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Головне тут – дотримуватися графіку виконання зобов'язань.

Водночас роботодавець має переконатися, що працівник зможе безпечно виконувати доручену роботу вдома. Зокрема, упевнитися в тому, що співробітник має необхідне обладнання та інструмент для безпечної роботи.

Якщо працівник має інвалідність, роботодавець повинен подбати про облаштування робочого місця, а також забезпечити фізичне та психологічне здоров’я працівників.

Важливо! Гнучкий режим робочого часу не впливає на нормування та оплату праці працівників, порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи тощо.

Якщо ви працюєте в умовах гнучкого режиму робочого часу, пам'ятайте, що тривалість зміни не може перевищувати 12 годин на добу.

Водночас максимальна сумарна тривалість робочого часу на добу для жінок з дітьми повинна не перевищувати 10 годин.

«На час збройної агресії гнучкий режим робочого часу може встановлюватися розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Працівник має ознайомитися з документом протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми щодо істотної зміни умов праці не застосовуються», – підкреслили в Центрі протидії дезінформації при РНБО.