1 серпня 1913 року, в невеличкому гірському курорті Сурамі (Грузія), що неподалік відомого Боржомі, на 42 році життя відійшла у вічність Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка; 1871—1913), видатна українська поетеса, драматург, перекладач та громадська діячка. 

Її творчість становить неоціненну частину національного культурного та духовного спадку нашого народу, що є одним з наріжних каменів української літератури.

У важкі часи імперського засилля, творчість Лесі Українки розвивала українське художнє слово, зберігала його традиції.

Її палка патріотична поезія  і зараз пробуджує бажання боротися, підтримує сили й бойовий дух нації.

У наш важкий час закличні, пристрасні твори поетеси  – надзвичайно актуальні.

Вони надихають, підтримують, зміцнюють силу духу, вселяють незламну віру і надію на перемогу.

Схилімо голову, вшановуючи світлу пам'ять Лесі Українки – великої доньки українського народу.